Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію Рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування персональних санкцій до 15 керівників провідних російських музеїв. Причиною стали їхні дії, спрямовані на легітимізацію окупації українських територій та впровадження антиукраїнської політики у музейній сфері.
Музейна окупація: від Криму до Маріуполя
Російська Федерація системно порушує міжнародне право, розкрадаючи українську культурну спадщину ще з моменту незаконної анексії Криму у 2014 році. Вже у 2016-му стало відомо, що на виставці Івана Айвазовського у Третьяковській галереї було представлено 38 картин, незаконно вивезених з кримських колекцій.
У 2024 році ці дії набули ще агресивнішого характеру. В липні об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Херсонес – був демонтований і розграбований. На його місці росіяни створили так званий “Музей Криму та Новоросії”, який відверто використовується як інструмент пропаганди, що виправдовує збройну агресію проти України.
У тимчасово окупованому Херсоні з музею Олексія Шовкуненка та Краєзнавчого музею викрали понад 13 тисяч експонатів. У Маріуполі російські військові заволоділи цінними роботами Архипа Куїнджі та Івана Айвазовського. А у Мелітополі зникла унікальна колекція “Скіфського золота”, яка зберігалась у музеї місцевої історії.
Масштаби крадіжок зростають
За даними Українського національного комітету ICOM, станом на березень 2025 року в російському державному каталозі музейного фонду вже з’явилась інформація про 39 українських музеїв, розташованих на тимчасово окупованих після 2022 року територіях. Для порівняння: у серпні 2024 року таких музеїв було лише 6. Це свідчить про масштабне й системне привласнення українських культурних інституцій.
У Міністерстві культури України наголосили, що ці дії прямо порушують Гаазьку конвенцію 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту. Замість дотримання міжнародних норм, Росія офіційно інтегрує українські музейні колекції у свою систему, використовуючи їх у пропагандистських цілях.
Санкційний список: хто туди увійшов
До санкційного списку увійшли провідні керівники російських музеїв, зокрема:
- Артем Сілкін та Галина Алексєєва – кандидати до керівних органів Міжнародної ради музеїв (ICOM);
- Роман Ковріков – генеральний директор музею-заповідника “Петергоф” у Санкт-Петербурзі;
- Дмітрій Кожанов – гендиректор Політехнічного музею в Москві;
- Ігор Корнєєв – директор Бородинського воєнно-історичного музею;
- Юлія Купіна – директорка Етнографічного музею в Санкт-Петербурзі;
- Михайло Міндлін – директор музею давньоруської культури у Москві;
- Юрій Комплев – директор Оренбурзького музею витончених мистецтв;
- Ірина Меньшикова – директорка Чуваського національного музею;
- Олександр Ушаков – директор Оренбурзького губернаторського музею;
- Олег Чепурной – заступник директора музею образотворчих мистецтв ім. Пушкіна.
Санкції стосуються громадян РФ, які:
- ведуть незаконний облік українських музейних цінностей у російських базах;
- особисто відвідували окуповані території після 2022 року;
- брали участь у заходах, що сприяють легітимізації окупаційної влади;
- просувають антиукраїнські наративи та виправдовують агресію РФ.
Наступний крок – санкції на міжнародному рівні
Україна вже працює над тим, аби подібні санкції були запроваджені і на рівні Європейського Союзу. Це дозволить не лише обмежити міжнародну діяльність осіб, причетних до викрадення культурної спадщини, а й посилити тиск на Росію у сфері міжнародного права.
“Замість забезпечення охорони культурної спадщини на окупованих територіях, російська федерація офіційно привласнює музейні колекції та інститути, використовуючи їх у пропагандистських цілях”, – йдеться в офіційній заяві Міністерства культури України.
